аудіотехні́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | аудіотехні́чний | аудіотехні́чна | аудіотехні́чне | аудіотехні́чні |
родовий | аудіотехні́чного | аудіотехні́чної | аудіотехні́чного | аудіотехні́чних |
давальний | аудіотехні́чному | аудіотехні́чній | аудіотехні́чному | аудіотехні́чним |
знахідний | аудіотехні́чний | аудіотехні́чну | аудіотехні́чне | аудіотехні́чні |
орудний | аудіотехні́чним | аудіотехні́чною | аудіотехні́чним | аудіотехні́чними |
місцевий | на/в аудіотехні́чному, аудіотехні́чнім | на/в аудіотехні́чній | на/в аудіотехні́чному, аудіотехні́чнім | на/в аудіотехні́чних |