аустені́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | аустені́тний | аустені́тна | аустені́тне | аустені́тні |
родовий | аустені́тного | аустені́тної | аустені́тного | аустені́тних |
давальний | аустені́тному | аустені́тній | аустені́тному | аустені́тним |
знахідний | аустені́тний | аустені́тну | аустені́тне | аустені́тні |
орудний | аустені́тним | аустені́тною | аустені́тним | аустені́тними |
місцевий | на/в аустені́тному, аустені́тнім | на/в аустені́тній | на/в аустені́тному, аустені́тнім | на/в аустені́тних |