аути́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | аути́чний | аути́чна | аути́чне | аути́чні |
родовий | аути́чного | аути́чної | аути́чного | аути́чних |
давальний | аути́чному | аути́чній | аути́чному | аути́чним |
знахідний | аути́чний, аути́чного | аути́чну | аути́чне | аути́чні, аути́чних |
орудний | аути́чним | аути́чною | аути́чним | аути́чними |
місцевий | на/в аути́чному, аути́чнім | на/в аути́чній | на/в аути́чному, аути́чнім | на/в аути́чних |