бабе́ць-голова́ч – іменник чоловічого роду, істота | ||
(риба) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | бабе́ць-голова́ч | бабці́-головачі́ |
родовий | бабця́-головача́ | бабці́в-головачі́в |
давальний | бабце́ві-головачу́, бабцю́-головаче́ві | бабця́м-головача́м |
знахідний | бабця́-головача́ | бабці́-головачі́, бабці́в-головачі́в |
орудний | бабце́м-головаче́м | бабця́ми-головача́ми |
місцевий | на/у бабце́ві-головачу́, бабцю́-головачу́ | на/у бабця́х-головача́х |
кличний | бабцю́-головачу́ | бабці́-головачі́ |