| баламу́титися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | баламу́титися, баламу́титись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | баламу́тьмося, баламу́тьмось | |
| 2 особа | баламу́ться | баламу́тьтеся, баламу́тьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | баламу́титимуся, баламу́титимусь | баламу́титимемося, баламу́титимемось, баламу́титимемся |
| 2 особа | баламу́титимешся | баламу́титиметеся, баламу́титиметесь |
| 3 особа | баламу́титиметься | баламу́титимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | баламу́чуся, баламу́чусь | баламу́тимося, баламу́тимось, баламу́тимся |
| 2 особа | баламу́тишся | баламу́титеся, баламу́титесь |
| 3 особа | баламу́титься | баламу́тяться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| баламу́тячись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | баламу́тився, баламу́тивсь | баламу́тилися, баламу́тились |
| жін. р. | баламу́тилася, баламу́тилась | |
| сер. р. | баламу́тилося, баламу́тилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| баламу́тившись | ||