Результати пошуку слова: Доречі

дієслово доконаного виду Інфінітив доректи́ однина множина Наказовий спосіб 1 особа доречі́мо, доречі́м 2 особа доречи́ доречі́ть МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа доречу́ доречемо́, дорече́м 2 особа дорече́ш доречете́ 3 особа дорече́ доречу́ть МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

– Доречі, мене цілком випадково запросили до університетської екзаменаційної комісії. Останнього, доречі, не уникнути, якщо ви здійснюєте багатогодинну подорж в автобусі і харчуєтеся канапками або сухим печивом.

Але це — недоречі: можна й горілку пить, і чесним бути, — І вони мовчки взялися закушувати ковбасою та холодним салом, до якого, доречі, мисливець і не доторкнувся: неук! — саме доречі примовив пан-отець Нил.

І як тут доречі були Верґілієві “ґеорґіки”, що їх любив перечипувати Сокира, лежачи в катразі. Гроші прийшли до Астрахані саме доречі, бо бідолашна Якилина захворіла на пропасницю й лежала в міському шпиталі, отже щоденне удержання для мого героя припинилося.