безванта́жний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безванта́жний | безванта́жна | безванта́жне | безванта́жні |
родовий | безванта́жного | безванта́жної | безванта́жного | безванта́жних |
давальний | безванта́жному | безванта́жній | безванта́жному | безванта́жним |
знахідний | безванта́жний | безванта́жну | безванта́жне | безванта́жні |
орудний | безванта́жним | безванта́жною | безванта́жним | безванта́жними |
місцевий | на/у безванта́жному, безванта́жнім | на/у безванта́жній | на/у безванта́жному, безванта́жнім | на/у безванта́жних |