безве́рхий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безве́рхий | безве́рха | безве́рхе | безве́рхі |
родовий | безве́рхого | безве́рхої | безве́рхого | безве́рхих |
давальний | безве́рхому | безве́рхій | безве́рхому | безве́рхим |
знахідний | безве́рхий, безве́рхого | безве́рху | безве́рхе | безве́рхі, безве́рхих |
орудний | безве́рхим | безве́рхою | безве́рхим | безве́рхими |
місцевий | на/у безве́рхому, безве́рхім | на/у безве́рхій | на/у безве́рхому, безве́рхім | на/у безве́рхих |