безви́вірочний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безви́вірочний | безви́вірочна | безви́вірочне | безви́вірочні |
родовий | безви́вірочного | безви́вірочної | безви́вірочного | безви́вірочних |
давальний | безви́вірочному | безви́вірочній | безви́вірочному | безви́вірочним |
знахідний | безви́вірочний | безви́вірочну | безви́вірочне | безви́вірочні |
орудний | безви́вірочним | безви́вірочною | безви́вірочним | безви́вірочними |
місцевий | на/у безви́вірочному, безви́вірочнім | на/у безви́вірочній | на/у безви́вірочному, безви́вірочнім | на/у безви́вірочних |