безви́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безви́нний | безви́нна | безви́нне | безви́нні |
родовий | безви́нного | безви́нної | безви́нного | безви́нних |
давальний | безви́нному | безви́нній | безви́нному | безви́нним |
знахідний | безви́нний, безви́нного | безви́нну | безви́нне | безви́нні, безви́нних |
орудний | безви́нним | безви́нною | безви́нним | безви́нними |
місцевий | на/у безви́нному, безви́ннім | на/у безви́нній | на/у безви́нному, безви́ннім | на/у безви́нних |