безвира́зний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безвира́зний | безвира́зна | безвира́зне | безвира́зні |
родовий | безвира́зного | безвира́зної | безвира́зного | безвира́зних |
давальний | безвира́зному | безвира́зній | безвира́зному | безвира́зним |
знахідний | безвира́зний, безвира́зного | безвира́зну | безвира́зне | безвира́зні, безвира́зних |
орудний | безвира́зним | безвира́зною | безвира́зним | безвира́зними |
місцевий | на/у безвира́зному, безвира́знім | на/у безвира́зній | на/у безвира́зному, безвира́знім | на/у безвира́зних |