безви́хідний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безви́хідний | безви́хідна | безви́хідне | безви́хідні |
родовий | безви́хідного | безви́хідної | безви́хідного | безви́хідних |
давальний | безви́хідному | безви́хідній | безви́хідному | безви́хідним |
знахідний | безви́хідний | безви́хідну | безви́хідне | безви́хідні |
орудний | безви́хідним | безви́хідною | безви́хідним | безви́хідними |
місцевий | на/у безви́хідному, безви́хіднім | на/у безви́хідній | на/у безви́хідному, безви́хіднім | на/у безви́хідних |