безву́сий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безву́сий | безву́са | безву́се | безву́сі |
родовий | безву́сого | безву́сої | безву́сого | безву́сих |
давальний | безву́сому | безву́сій | безву́сому | безву́сим |
знахідний | безву́сого, безву́сий | безву́су | безву́се | безву́сих, безву́сі |
орудний | безву́сим | безву́сою | безву́сим | безву́сими |
місцевий | на/у безву́сому, безву́сім | на/у безву́сій | на/у безву́сому, безву́сім | на/у безву́сих |