безву́хий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безву́хий | безву́ха | безву́хе | безву́хі |
родовий | безву́хого | безву́хої | безву́хого | безву́хих |
давальний | безву́хому | безву́хій | безву́хому | безву́хим |
знахідний | безву́хий, безву́хого | безву́ху | безву́хе | безву́хі, безву́хих |
орудний | безву́хим | безву́хою | безву́хим | безву́хими |
місцевий | на/у безву́хому, безву́хім | на/у безву́хій | на/у безву́хому, безву́хім | на/у безву́хих |