| безвідлу́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безвідлу́чний | безвідлу́чна | безвідлу́чне | безвідлу́чні |
| родовий | безвідлу́чного | безвідлу́чної | безвідлу́чного | безвідлу́чних |
| давальний | безвідлу́чному | безвідлу́чній | безвідлу́чному | безвідлу́чним |
| знахідний | безвідлу́чний, безвідлу́чного | безвідлу́чну | безвідлу́чне | безвідлу́чні, безвідлу́чних |
| орудний | безвідлу́чним | безвідлу́чною | безвідлу́чним | безвідлу́чними |
| місцевий | на/у безвідлу́чному, безвідлу́чнім | на/у безвідлу́чній | на/у безвідлу́чному, безвідлу́чнім | на/у безвідлу́чних |