безві́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безві́йний | безві́йна | безві́йне | безві́йні |
родовий | безві́йного | безві́йної | безві́йного | безві́йних |
давальний | безві́йному | безві́йній | безві́йному | безві́йним |
знахідний | безві́йного, безві́йний | безві́йну | безві́йне | безві́йних, безві́йні |
орудний | безві́йним | безві́йною | безві́йним | безві́йними |
місцевий | на/у безві́йному, безві́йнім | на/у безві́йній | на/у безві́йному, безві́йнім | на/у безві́йних |