безві́сний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безві́сний | безві́сна | безві́сне | безві́сні |
родовий | безві́сного | безві́сної | безві́сного | безві́сних |
давальний | безві́сному | безві́сній | безві́сному | безві́сним |
знахідний | безві́сний, безві́сного | безві́сну | безві́сне | безві́сні, безві́сних |
орудний | безві́сним | безві́сною | безві́сним | безві́сними |
місцевий | на/у безві́сному, безві́снім | на/у безві́сній | на/у безві́сному, безві́снім | на/у безві́сних |