безві́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безві́чний | безві́чна | безві́чне | безві́чні |
родовий | безві́чного | безві́чної | безві́чного | безві́чних |
давальний | безві́чному | безві́чній | безві́чному | безві́чним |
знахідний | безві́чний, безві́чного | безві́чну | безві́чне | безві́чні, безві́чних |
орудний | безві́чним | безві́чною | безві́чним | безві́чними |
місцевий | на/у безві́чному, безві́чнім | на/у безві́чній | на/у безві́чному, безві́чнім | на/у безві́чних |
[рідко] |