безві́їй – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безві́їй | безві́я | безві́є | безві́ї |
родовий | безві́його | безві́йої | безві́його | безві́їх |
давальний | безві́йому | безві́їй | безві́йому | безві́їм |
знахідний | безві́його, безві́їй | безві́ю | безві́є | безві́їх, безві́ї |
орудний | безві́їм | безві́йою | безві́їм | безві́їми |
місцевий | на/у безві́йому, безві́їм | на/у безві́їй | на/у безві́йому, безві́їм | на/у безві́їх |