безглу́здий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безглу́здий | безглу́зда | безглу́зде | безглу́зді |
родовий | безглу́здого | безглу́здої | безглу́здого | безглу́здих |
давальний | безглу́здому | безглу́здій | безглу́здому | безглу́здим |
знахідний | безглу́здий, безглу́здого | безглу́зду | безглу́зде | безглу́зді, безглу́здих |
орудний | безглу́здим | безглу́здою | безглу́здим | безглу́здими |
місцевий | на/у безглу́здому, безглу́здім | на/у безглу́здій | на/у безглу́здому, безглу́здім | на/у безглу́здих |