| безглу́здіти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | безглу́здіти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | безглу́здіймо | |
| 2 особа | безглу́здій | безглу́здійте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | безглу́здітиму | безглу́здітимемо, безглу́здітимем |
| 2 особа | безглу́здітимеш | безглу́здітимете |
| 3 особа | безглу́здітиме | безглу́здітимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | безглу́здію | безглу́здіємо, безглу́здієм |
| 2 особа | безглу́здієш | безглу́здієте |
| 3 особа | безглу́здіє | безглу́здіють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| безглу́здіючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | безглу́здів | безглу́зділи |
| жін. р. | безглу́зділа | |
| сер. р. | безглу́зділо | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| безглу́здівши | ||