безголко́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безголко́вий | безголко́ва | безголко́ве | безголко́ві |
родовий | безголко́вого | безголко́вої | безголко́вого | безголко́вих |
давальний | безголко́вому | безголко́вій | безголко́вому | безголко́вим |
знахідний | безголко́вий | безголко́ву | безголко́ве | безголко́ві |
орудний | безголко́вим | безголко́вою | безголко́вим | безголко́вими |
місцевий | на/у безголко́вому, безголко́вім | на/у безголко́вій | на/у безголко́вому, безголко́вім | на/у безголко́вих |