| безгрі́шний1 – прикметник | ||||
| (безвинний) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безгрі́шний | безгрі́шна | безгрі́шне | безгрі́шні |
| родовий | безгрі́шного | безгрі́шної | безгрі́шного | безгрі́шних |
| давальний | безгрі́шному | безгрі́шній | безгрі́шному | безгрі́шним |
| знахідний | безгрі́шний, безгрі́шного | безгрі́шну | безгрі́шне | безгрі́шні, безгрі́шних |
| орудний | безгрі́шним | безгрі́шною | безгрі́шним | безгрі́шними |
| місцевий | на/у безгрі́шному, безгрі́шнім | на/у безгрі́шній | на/у безгрі́шному, безгрі́шнім | на/у безгрі́шних |