| безгу́бий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безгу́бий | безгу́ба | безгу́бе | безгу́бі |
| родовий | безгу́бого | безгу́бої | безгу́бого | безгу́бих |
| давальний | безгу́бому | безгу́бій | безгу́бому | безгу́бим |
| знахідний | безгу́бого, безгу́бий | безгу́бу | безгу́бе | безгу́бих, безгу́бі |
| орудний | безгу́бим | безгу́бою | безгу́бим | безгу́бими |
| місцевий | на/у безгу́бому, безгу́бім | на/у безгу́бій | на/у безгу́бому, безгу́бім | на/у безгу́бих |