бездощі́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | бездощі́вний | бездощі́вна | бездощі́вне | бездощі́вні |
родовий | бездощі́вного | бездощі́вної | бездощі́вного | бездощі́вних |
давальний | бездощі́вному | бездощі́вній | бездощі́вному | бездощі́вним |
знахідний | бездощі́вний | бездощі́вну | бездощі́вне | бездощі́вні |
орудний | бездощі́вним | бездощі́вною | бездощі́вним | бездощі́вними |
місцевий | на/у бездощі́вному, бездощі́внім | на/у бездощі́вній | на/у бездощі́вному, бездощі́внім | на/у бездощі́вних |
[рідко] |