безду́мний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безду́мний | безду́мна | безду́мне | безду́мні |
родовий | безду́много | безду́мної | безду́много | безду́мних |
давальний | безду́мному | безду́мній | безду́мному | безду́мним |
знахідний | безду́мний, безду́много | безду́мну | безду́мне | безду́мні, безду́мних |
орудний | безду́мним | безду́мною | безду́мним | безду́мними |
місцевий | на/у безду́мному, безду́мнім | на/у безду́мній | на/у безду́мному, безду́мнім | на/у безду́мних |