безду́хий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безду́хий | безду́ха | безду́хе | безду́хі |
родовий | безду́хого | безду́хої | безду́хого | безду́хих |
давальний | безду́хому | безду́хій | безду́хому | безду́хим |
знахідний | безду́хий, безду́хого | безду́ху | безду́хе | безду́хі, безду́хих |
орудний | безду́хим | безду́хою | безду́хим | безду́хими |
місцевий | на/у безду́хому, безду́хім | на/у безду́хій | на/у безду́хому, безду́хім | на/у безду́хих |