безжу́рний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безжу́рний | безжу́рна | безжу́рне | безжу́рні |
родовий | безжу́рного | безжу́рної | безжу́рного | безжу́рних |
давальний | безжу́рному | безжу́рній | безжу́рному | безжу́рним |
знахідний | безжу́рний, безжу́рного | безжу́рну | безжу́рне | безжу́рні, безжу́рних |
орудний | безжу́рним | безжу́рною | безжу́рним | безжу́рними |
місцевий | на/у безжу́рному, безжу́рнім | на/у безжу́рній | на/у безжу́рному, безжу́рнім | на/у безжу́рних |