| беззако́нство – іменник середнього роду | ||
| (беззаконня) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | беззако́нство | беззако́нства |
| родовий | беззако́нства | беззако́нств |
| давальний | беззако́нству | беззако́нствам |
| знахідний | беззако́нство | беззако́нства |
| орудний | беззако́нством | беззако́нствами |
| місцевий | на/у беззако́нстві | на/у беззако́нствах |
| кличний | беззако́нство* | беззако́нства* |