беззастере́жний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | беззастере́жний | беззастере́жна | беззастере́жне | беззастере́жні |
родовий | беззастере́жного | беззастере́жної | беззастере́жного | беззастере́жних |
давальний | беззастере́жному | беззастере́жній | беззастере́жному | беззастере́жним |
знахідний | беззастере́жний | беззастере́жну | беззастере́жне | беззастере́жні |
орудний | беззастере́жним | беззастере́жною | беззастере́жним | беззастере́жними |
місцевий | на/у беззастере́жному, беззастере́жнім | на/у беззастере́жній | на/у беззастере́жному, беззастере́жнім | на/у беззастере́жних |