беззві́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | беззві́тний | беззві́тна | беззві́тне | беззві́тні |
родовий | беззві́тного | беззві́тної | беззві́тного | беззві́тних |
давальний | беззві́тному | беззві́тній | беззві́тному | беззві́тним |
знахідний | беззві́тний | беззві́тну | беззві́тне | беззві́тні |
орудний | беззві́тним | беззві́тною | беззві́тним | беззві́тними |
місцевий | на/у беззві́тному, беззві́тнім | на/у беззві́тній | на/у беззві́тному, беззві́тнім | на/у беззві́тних |