безкліти́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безкліти́нний | безкліти́нна | безкліти́нне | безкліти́нні |
родовий | безкліти́нного | безкліти́нної | безкліти́нного | безкліти́нних |
давальний | безкліти́нному | безкліти́нній | безкліти́нному | безкліти́нним |
знахідний | безкліти́нний, безкліти́нного | безкліти́нну | безкліти́нне | безкліти́нні, безкліти́нних |
орудний | безкліти́нним | безкліти́нною | безкліти́нним | безкліти́нними |
місцевий | на/у безкліти́нному, безкліти́ннім | на/у безкліти́нній | на/у безкліти́нному, безкліти́ннім | на/у безкліти́нних |