| безкози́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безкози́рний | безкози́рна | безкози́рне | безкози́рні |
| родовий | безкози́рного | безкози́рної | безкози́рного | безкози́рних |
| давальний | безкози́рному | безкози́рній | безкози́рному | безкози́рним |
| знахідний | безкози́рний, безкози́рного | безкози́рну | безкози́рне | безкози́рні, безкози́рних |
| орудний | безкози́рним | безкози́рною | безкози́рним | безкози́рними |
| місцевий | на/у безкози́рному, безкози́рнім | на/у безкози́рній | на/у безкози́рному, безкози́рнім | на/у безкози́рних |