безко́лірний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безко́лірний | безко́лірна | безко́лірне | безко́лірні |
родовий | безко́лірного | безко́лірної | безко́лірного | безко́лірних |
давальний | безко́лірному | безко́лірній | безко́лірному | безко́лірним |
знахідний | безко́лірний, безко́лірного | безко́лірну | безко́лірне | безко́лірні, безко́лірних |
орудний | безко́лірним | безко́лірною | безко́лірним | безко́лірними |
місцевий | на/у безко́лірному, безко́лірнім | на/у безко́лірній | на/у безко́лірному, безко́лірнім | на/у безко́лірних |