| безконе́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безконе́чний | безконе́чна | безконе́чне | безконе́чні |
| родовий | безконе́чного | безконе́чної | безконе́чного | безконе́чних |
| давальний | безконе́чному | безконе́чній | безконе́чному | безконе́чним |
| знахідний | безконе́чний, безконе́чного | безконе́чну | безконе́чне | безконе́чні, безконе́чних |
| орудний | безконе́чним | безконе́чною | безконе́чним | безконе́чними |
| місцевий | на/у безконе́чному, безконе́чнім | на/у безконе́чній | на/у безконе́чному, безконе́чнім | на/у безконе́чних |
| [розм.] | ||||