безко́рий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безко́рий | безко́ра | безко́ре | безко́рі |
родовий | безко́рого | безко́рої | безко́рого | безко́рих |
давальний | безко́рому | безко́рій | безко́рому | безко́рим |
знахідний | безко́рий | безко́ру | безко́ре | безко́рі |
орудний | безко́рим | безко́рою | безко́рим | безко́рими |
місцевий | на/у безко́рому, безко́рім | на/у безко́рій | на/у безко́рому, безко́рім | на/у безко́рих |