безкорова́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безкорова́йний | безкорова́йна | безкорова́йне | безкорова́йні |
родовий | безкорова́йного | безкорова́йної | безкорова́йного | безкорова́йних |
давальний | безкорова́йному | безкорова́йній | безкорова́йному | безкорова́йним |
знахідний | безкорова́йний | безкорова́йну | безкорова́йне | безкорова́йні |
орудний | безкорова́йним | безкорова́йною | безкорова́йним | безкорова́йними |
місцевий | на/у безкорова́йному, безкорова́йнім | на/у безкорова́йній | на/у безкорова́йному, безкорова́йнім | на/у безкорова́йних |