| безлю́дний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безлю́дний | безлю́дна | безлю́дне | безлю́дні |
| родовий | безлю́дного | безлю́дної | безлю́дного | безлю́дних |
| давальний | безлю́дному | безлю́дній | безлю́дному | безлю́дним |
| знахідний | безлю́дний, безлю́дного | безлю́дну | безлю́дне | безлю́дні, безлю́дних |
| орудний | безлю́дним | безлю́дною | безлю́дним | безлю́дними |
| місцевий | на/у безлю́дному, безлю́днім | на/у безлю́дній | на/у безлю́дному, безлю́днім | на/у безлю́дних |