| безмандрі́вний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безмандрі́вний | безмандрі́вна | безмандрі́вне | безмандрі́вні |
| родовий | безмандрі́вного | безмандрі́вної | безмандрі́вного | безмандрі́вних |
| давальний | безмандрі́вному | безмандрі́вній | безмандрі́вному | безмандрі́вним |
| знахідний | безмандрі́вний, безмандрі́вного | безмандрі́вну | безмандрі́вне | безмандрі́вні, безмандрі́вних |
| орудний | безмандрі́вним | безмандрі́вною | безмандрі́вним | безмандрі́вними |
| місцевий | на/у безмандрі́вному, безмандрі́внім | на/у безмандрі́вній | на/у безмандрі́вному, безмандрі́внім | на/у безмандрі́вних |
| [рідко] | ||||