безмає́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безмає́тний | безмає́тна | безмає́тне | безмає́тні |
родовий | безмає́тного | безмає́тної | безмає́тного | безмає́тних |
давальний | безмає́тному | безмає́тній | безмає́тному | безмає́тним |
знахідний | безмає́тний, безмає́тного | безмає́тну | безмає́тне | безмає́тні, безмає́тних |
орудний | безмає́тним | безмає́тною | безмає́тним | безмає́тними |
місцевий | на/у безмає́тному, безмає́тнім | на/у безмає́тній | на/у безмає́тному, безмає́тнім | на/у безмає́тних |