безме́жний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безме́жний | безме́жна | безме́жне | безме́жні |
родовий | безме́жного | безме́жної | безме́жного | безме́жних |
давальний | безме́жному | безме́жній | безме́жному | безме́жним |
знахідний | безме́жний | безме́жну | безме́жне | безме́жні |
орудний | безме́жним | безме́жною | безме́жним | безме́жними |
місцевий | на/у безме́жному, безме́жнім | на/у безме́жній | на/у безме́жному, безме́жнім | на/у безме́жних |