безми́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безми́тний | безми́тна | безми́тне | безми́тні |
родовий | безми́тного | безми́тної | безми́тного | безми́тних |
давальний | безми́тному | безми́тній | безми́тному | безми́тним |
знахідний | безми́тний | безми́тну | безми́тне | безми́тні |
орудний | безми́тним | безми́тною | безми́тним | безми́тними |
місцевий | на/у безми́тному, безми́тнім | на/у безми́тній | на/у безми́тному, безми́тнім | на/у безми́тних |