безмо́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безмо́вний | безмо́вна | безмо́вне | безмо́вні |
родовий | безмо́вного | безмо́вної | безмо́вного | безмо́вних |
давальний | безмо́вному | безмо́вній | безмо́вному | безмо́вним |
знахідний | безмо́вний, безмо́вного | безмо́вну | безмо́вне | безмо́вні, безмо́вних |
орудний | безмо́вним | безмо́вною | безмо́вним | безмо́вними |
місцевий | на/у безмо́вному, безмо́внім | на/у безмо́вній | на/у безмо́вному, безмо́внім | на/у безмо́вних |