| безмо́жний – прикметник | ||||
| (безсилий) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безмо́жний | безмо́жна | безмо́жне | безмо́жні |
| родовий | безмо́жного | безмо́жної | безмо́жного | безмо́жних |
| давальний | безмо́жному | безмо́жній | безмо́жному | безмо́жним |
| знахідний | безмо́жний, безмо́жного | безмо́жну | безмо́жне | безмо́жні, безмо́жних |
| орудний | безмо́жним | безмо́жною | безмо́жним | безмо́жними |
| місцевий | на/у безмо́жному, безмо́жнім | на/у безмо́жній | на/у безмо́жному, безмо́жнім | на/у безмо́жних |
| [рідко] | ||||