безмоти́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безмоти́вний | безмоти́вна | безмоти́вне | безмоти́вні |
родовий | безмоти́вного | безмоти́вної | безмоти́вного | безмоти́вних |
давальний | безмоти́вному | безмоти́вній | безмоти́вному | безмоти́вним |
знахідний | безмоти́вний | безмоти́вну | безмоти́вне | безмоти́вні |
орудний | безмоти́вним | безмоти́вною | безмоти́вним | безмоти́вними |
місцевий | на/у безмоти́вному, безмоти́внім | на/у безмоти́вній | на/у безмоти́вному, безмоти́внім | на/у безмоти́вних |