| безм’я́зий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безм’я́зий | безм’я́за | безм’я́зе | безм’я́зі |
| родовий | безм’я́зого | безм’я́зої | безм’я́зого | безм’я́зих |
| давальний | безм’я́зому | безм’я́зій | безм’я́зому | безм’я́зим |
| знахідний | безм’я́зий, безм’я́зого | безм’я́зу | безм’я́зе | безм’я́зі, безм’я́зих |
| орудний | безм’я́зим | безм’я́зою | безм’я́зим | безм’я́зими |
| місцевий | на/у безм’я́зому, безм’я́зім | на/у безм’я́зій | на/у безм’я́зому, безм’я́зім | на/у безм’я́зих |