| безопо́рний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безопо́рний | безопо́рна | безопо́рне | безопо́рні |
| родовий | безопо́рного | безопо́рної | безопо́рного | безопо́рних |
| давальний | безопо́рному | безопо́рній | безопо́рному | безопо́рним |
| знахідний | безопо́рний, безопо́рного | безопо́рну | безопо́рне | безопо́рні, безопо́рних |
| орудний | безопо́рним | безопо́рною | безопо́рним | безопо́рними |
| місцевий | на/у безопо́рному, безопо́рнім | на/у безопо́рній | на/у безопо́рному, безопо́рнім | на/у безопо́рних |