| безору́жний – прикметник | ||||
| (беззбройний) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безору́жний | безору́жна | безору́жне | безору́жні |
| родовий | безору́жного | безору́жної | безору́жного | безору́жних |
| давальний | безору́жному | безору́жній | безору́жному | безору́жним |
| знахідний | безору́жний, безору́жного | безору́жну | безору́жне | безору́жні, безору́жних |
| орудний | безору́жним | безору́жною | безору́жним | безору́жними |
| місцевий | на/у безору́жному, безору́жнім | на/у безору́жній | на/у безору́жному, безору́жнім | на/у безору́жних |
| [рідко] | ||||