безособо́вий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безособо́вий | безособо́ва | безособо́ве | безособо́ві |
родовий | безособо́вого | безособо́вої | безособо́вого | безособо́вих |
давальний | безособо́вому | безособо́вій | безособо́вому | безособо́вим |
знахідний | безособо́вий | безособо́ву | безособо́ве | безособо́ві |
орудний | безособо́вим | безособо́вою | безособо́вим | безособо́вими |
місцевий | на/у безособо́вому, безособо́вім | на/у безособо́вій | на/у безособо́вому, безособо́вім | на/у безособо́вих |