безпло́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безпло́тний | безпло́тна | безпло́тне | безпло́тні |
родовий | безпло́тного | безпло́тної | безпло́тного | безпло́тних |
давальний | безпло́тному | безпло́тній | безпло́тному | безпло́тним |
знахідний | безпло́тний, безпло́тного | безпло́тну | безпло́тне | безпло́тні, безпло́тних |
орудний | безпло́тним | безпло́тною | безпло́тним | безпло́тними |
місцевий | на/у безпло́тному, безпло́тнім | на/у безпло́тній | на/у безпло́тному, безпло́тнім | на/у безпло́тних |
[книжн.] |